Отказ от принятия наследства: основания и порядок

Статья 1273 ГК Украины. Право на отказ от принятия наследства

  1. Наследник по завещанию или по закону может отказаться от принятия наследства в течение срока, установленного статьей 1270 Гражданского кодекса. Заявление об отказе от принятия наследства подается нотариусу или в сельских населенных пунктах — уполномоченному на это должностному лицу соответствующего органа местного самоуправления по месту открытия наследства.
  2. Физическое лицо, гражданская дееспособность которого ограничена, может отказаться от принятия наследства с согласия попечителя и органа опеки и попечительства.
  3. Несовершеннолетний в возрасте от четырнадцати до восемнадцати лет может отказаться от принятия наследства по согласию родителей (усыновителей), опекуна и органа опеки и попечительства.
  4. Родители (усыновители), опекун могут отказаться от принятия наследства, причитающегося малолетнему, недееспособному лицу, только с разрешения органа опеки и попечительства.
  5. Отказ от принятия наследства является безусловным и безоговорочным.
  6. Отказ от принятия наследства может быть отозван в течение срока, установленного для его принятия.

Разом з правом спадкоємця на прийняття спадщини у ньо­го виникає, у момент її відкриття, і право відмови від спадщини як за законом, так і за заповітом.

Особи, дієздатність яких обмежено, мають право відмовитися від спадщини лише за згодою піклувальника і органу опіки та піклування, а неповнолітні особи — віком від 14 до 18 років — за згодою батьків, піклувальників і органу опіки та піклування. Від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, вправі відмовитися батьки (усиновлювачі), опікун і тільки з дозволу органів опіки та піклування, що посилює захист майнових прав цієї категорії осіб.

Заява про відмову, так само як і заява про прийняття спадщини, не може бути викладена з будь-якою умовою або із застереженням.

Вказану заяву спадкоємець може подати протягом строку, який встановлений законом для прийняття спадщини, і водночас має право відкликати її.

Статья 1274 ГК Украины. Право на отказ от принятия наследства в пользу другого лица

  1. Наследник по завещанию вправе отказаться от принятия наследства в пользу другого наследника по завещанию.
  2. Наследник по закону имеет право отказаться от принятия наследства в пользу кого-либо из наследников по закону независимо от очереди.
  3. Наследник вправе отказаться от доли в наследстве наследника, который отказался от наследства в его пользу.
  4. Если завещатель подназначил наследника, лицо, на имя которого составлено завещание, может отказаться от наследства лишь в пользу лица, не являющегося подназначенным наследником.
  5. Отказ от принятия наследства может быть признан судом недействительным по основаниям, установленным статьями 225, 229-231 и 233 Гражданского кодекса.

Ця стаття регламентує порядок здійснення права на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи. Законодавець набагато розширив можливості спадкоємця на здійснення такого права. Якщо спадщина відкрилася для спадкоємців за заповітом, то у такому разі спадкоємець за цим заповітом має право відмовитися лише на користь іншого спадкоємця, зазначеного у цьому заповіті. Отже, у даному випадку спадкоємець за заповітом зв’язаний волею заповідача, який розпорядився майном на свій розсуд.

По-іншому вирішується питання, якщо спадщина відкривається за законом. У цьому разі законодавець передає право розпорядження спадковим майном на розсуд спадкоємця за законом, котрий має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-якого спадкоємця за законом, незалежно до якої черги спадкоємців за законом він належить. Це є новелою ЦК. Якщо ж, наприклад, один із спадкоємців за законом відмовився на користь іншого спадкоємця за законом від своєї частки у спадщині, а той, у свою чергу, не має бажання приймати цю частку в спадщині, то він також вправі відмовитися від неї і залишитися тільки спадкоємцем своєї законної частки у спадщині.

Статтею 1244 ЦК надано можливість спадкодавцю (заповідачу) у заповіті, на випадок смерті спадкоємця до відкриття спадщини, підпризначити іншого спадкоємця.

У такому разі, якщо відкривається спадщина за заповітом і у ньому зазначені спадкоємець, а також підпризначена інша осо­ба, то спадкоємець, який має право спадкувати за даним заповітом, але за певних обставин не має бажання це здійснити, вправі відмовитися від спадщини лише на користь особи, котра є підпризначеним спадкоємцем. Це знову ж випливає з волі померлого заповідача.

Відмова від спадщини на користь іншого спадкоємця мас бути здійснена на засадах добровільності, без примусу або інших умов, згідно з правилами про дійсність правочинів. Зокрема, це означає, що така заява може бути зроблена лише особою, яка усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати, у момент подання нотаріусу заяви не перебувала під впливом обману, помилки, насильства, важкої обставини. Нотаріус зобо­в’язаний роз’яснити спадкоємцю при цьому всі права і наслідки подачі такої заяви. Якщо ж мали місце обставини, встановлені законом для визнання недійсності правочинів, то зазначена за­ява може бути визнана судом недійсною.

Статья 1275 ГК Украины. Правовые последствия отказа от принятия наследства

  1. Если от принятия наследства отказался один из наследников по завещанию, доля в наследстве, которое он имел право принять, переходит к другим наследникам по завещанию и распределяется между ними поровну.
  2. Если от принятия наследства отказался один из наследников по закону с той очереди, которая имеет право на наследование, доля в наследстве, которое он имел право принять, переходит к другим наследникам по закону той же очереди и распределяется между ними поровну.
  3. Положения настоящей статьи не применяются, если наследник отказался от принятия наследства в пользу другого наследника, а также когда завещатель подназначил другого наследника.
  4. Если на наследника по завещанию, который отказался от принятия наследства, было положено завещательный отказ, обязанность по завещательным отказом переходит к другим наследникам по завещанию, принявших наследство, и распределяется между ними поровну.
  5. Отказ наследника по завещанию от принятия наследства не лишает его права на наследование по закону.

Переход права на принятие наследства (ст. 1276 ГК Украины)

  1. Если наследник по завещанию или по закону умер после открытия наследства и не успел его принять, право на принятие причитающейся ему доли наследства, кроме права на принятие обязательной доли в наследстве, переходит к его наследникам (наследственная трансмиссия).

Право на принятие наследства в этом случае осуществляется на общих основаниях в течение оставшегося срока. Если оставшийся срок менее трех месяцев, он продлевается до трех месяцев.

Ця стаття передбачає перехід права на прийняття спадщини на підставі так званої спадкової трансмісії.

Спадкова трансмісія можлива у разі коли спадщина відкрилася, але спадкоємець, який мав би отримати спадщину, помер ще до прийняття ним спадщини. Тобто після смерті спадкодавця, не встигнувши прийняти цю спадщину.

Це означає, що він спадщину прийняв, оскільки помер у період, встановлений законом для прийняття спадщини. Але юридично не встиг її оформити. У даному разі законодавець надав можливість зробити це його спадкоємцям.

Спадкова трансмісія застосовується при спадкуванні як за законом, так і за заповітом.

Право на прийняття спадщини спадкоємці, які її приймають у порядку спадкової трансмісії, здійснюють на загальних підставах. І протягом строку, що залишився після смерті їх спадкодавця, який прийняв спадщину, але не встиг її оформити у зв’язку зі смертю.

Якщо цей строк менший, ніж три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Выморочность наследства (ст. 1277 ГК Украины)

  1. В случае отсутствия наследников по завещанию и по закону, устранения их от права на наследование, непринятия ими наследства, а также отказа от его принятия орган местного самоуправления по месту открытия наследства, а если в состав наследства входит недвижимое имущество — по его местонахождению, обязан подать в суд заявление о признании наследства выморочным.

В случае если на объекте недвижимого имущества на момент открытия наследства находится движимое имущество, входящее в состав наследства, такое движимое имущество переходит в собственность территориальной общины, которой передано недвижимое имущество.

Заявление о признании наследства выморочным может также быть подано кредитором наследодателя, а если в состав наследства входят земельные участки сельскохозяйственного назначения — владельцами или пользователями смежных земельных участков. В таком случае суд привлекает к рассмотрению дела органы местного самоуправления по месту открытия наследства и / или по местонахождению недвижимого имущества, входящего в состав наследства.

Лица, имеющие право или обязанность подавать заявление о признании наследства выморочным, имеют право на получение информации из Наследственного реестра о заведенном наследственном деле и выданном свидетельстве о праве на наследство.

  1. Заявление о признании наследства выморочным подается по истечении одного года со времени открытия наследства.
  2. Наследство, признанное судом выморочным, переходит в собственность территориальной общины по месту открытия наследства, а недвижимое имущество — по его местонахождению.
  1. Территориальная община, которая стала владельцем выморочного имущества, обязана удовлетворить требования кредиторов наследодателя, заявленные в соответствии со статьей 1231 настоящего Кодекса. Если собственниками выморочного имущества стали несколько территориальных общин, требования кредиторов наследодателя удовлетворяются территориальными общинами пропорционально стоимости выморочного имущества, приобретенного в собственность каждой из них.
  1. Наследство, не принятое наследниками, охраняется до признания его выморочным соответствии со статьей 1283 настоящего Кодекса.

У постанові Верховного Суду від  08 жовтня 2020 року у справі № 671/1064/18, суд вказав, що установивши, що спадщина після смерті відкрилася до набрання чинності ЦК України (1 січня 2004 року), суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви Волочиської міської ради, оскільки до цих правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме: ЦК УРСР, яким не передбачалася можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов’язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування.

ВС підкреслив, що правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскільки після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, то відповідно до статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства перейшло до держави.