Наследственный договор

Статья 1302 ГК Украины. Понятие наследственного договора

По наследственному договору одна сторона (приобретатель) обязуется выполнять распоряжение второй стороны (отчуждателя) и в случае его смерти приобретает право собственности на имущество отчуждателя.

Спадковий договір є новелою в цивільному законодавстві України.

Згідно з поняттям та видами правочинів, встановлених у ст. 202 ЦК, спадковий договір — це двосторонній правочин. У той самий час цей двосторонній правочин є одностороннім договором (ч. 2 ст. 626 ЦК), оскільки лише набувач зобов’язується виконувати розпорядження іншої сторони — відчужувача. Відчужувач у спадковому договорі не має обов’язків, він наділяється лише правами вимоги до набувача.

Фактично спадковий договір — це альтернатива договору довічного утримання (догляду), оскільки в першому випадку моментом набуття права власності є смерть відчужувача, а в другому — моментом виникнення у набувача права власності на майно — посвідчення нотаріусом відповідного договору, або, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (статті 334, 748 ЦК).

Статья 1303 ГК Украины. Стороны в наследственном договоре

  1. Отчуждателем в наследственном договоре могут быть супруги, один из супругов или другое лицо.
  2. Приобретателем в наследственном договоре может быть физическое или юридическое лицо.

Статья 1304 ГК Украины. Форма наследственного договора

  1. Наследственный договор заключается в письменной форме и подлежит нотариальному удостоверению, а также государственной регистрации в Наследственном реестре в порядке, утвержденном Кабинетом Министров Украины.

Такий порядок передбачений Постановою Кабінету Мінвстрів Україні від 11 травня 2011 р. № 491 «Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі».

Статья 1305 ГК Украины. Обязанности приобретателя в наследственном договоре

  1. Приобретатель в наследственном договоре может быть обязан совершить определенное действие имущественного или неимущественного характера до открытия наследства или после ее открытия.

Статья 1306 ГК Украины. Особенности наследственного договора с участием супругов

  1. Предметом наследственного договора может быть имущество, принадлежащее супругам на праве общей совместной собственности, а также имущество, которое является личной собственностью кого-либо из супругов.
  2. Наследственным договором может быть установлено, что в случае смерти одного из супругов наследство переходит ко второму, а в случае смерти другого супруга его имущество переходит к приобретателю по договору.

Статья 1307 ГК Украины. Обеспечение выполнения наследственного договора

  1. На имущество, определенное в наследственном договоре, нотариус, который удостоверил этот договор, накладывает запрет отчуждения.
  2. Завещание, которое отчуждатель составил относительно имущества, указанного в наследственном договоре, является ничтожным.
  3. Отчуждатель имеет право назначить лицо, которое будет осуществлять контроль за выполнением наследственного договора после его смерти.

В случае отсутствия такого лица контроль за выполнением наследственного договора осуществляет нотариус по месту открытия наследства.

Забезпечення виконання спадкового договору спрямовано на захист інтересів сторін договору і здійснюється різними засобами. Так, у ч. 2 коментованої статті зазначається, що заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадково­му договорі, є нікчемним. Зазначена обставина є суттєвою гарантією захисту інтересів набувача, оскільки у цьому разі визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Расторжение наследственного договора (ст. 1308 Гражданского кодекса Украины)

  1. Наследственный договор может быть расторгнут судом по требованию отчуждателя в случае невыполнения приобретателем его распоряжений.
  2. Наследственный договор может быть расторгнут судом по требованию приобретателя в случае невозможности выполнения им распоряжений отчуждателя.

У ст. 1308 ЦК України зазначено, що спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України).

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що матеріали справи не містять належних, допустимих і достовірних доказів про виконання відповідачем умов спадкового договору, зокрема, щодо купівлі продуктів харчування для позивача, проведення прибирання в будинку, купівлі ліків та забезпечення у разі необхідності надання відчужувачу медичної допомоги, врахувавши, що долучені набувачем до матеріалів справи копії чеків на придбання ліків датовані часом, коли позивач поставила питання про розірвання спадкового договору, дійшов обґрунтованого висновку про невиконання набувачем розпоряджень відчужувача та недотримання ним умов спадкового договору, а отже, про наявність підстав для розірвання спірного договору (Постанова Верховного Суду від 16.04.2020 № 591/5/18).