Раздел и перераспределение наследства между наследниками

Статья 1278 ГК Украины. Раздел наследства между наследниками

  1. Доли каждого наследника в наследстве являются равными, если наследодатель в завещании сам не распределил наследство между ними.
  2. Каждый из наследников имеет право на выдел его доли в натуре.

Після визначення розміру часток кожного спадкоємця кожен з них має право на виділ його частки у натурі.

Такий виділ може бути здійснений спадкоємцями за взаємною згодою шляхом укладення договору або (у разі наявності спору) в судовому порядку.

Якщо ж неможливо виділити частку спадкоємця у натурі, то спадкове майно передається одному із спадкоємців, а іншим — відповідна грошова компенсація.

Такий виділ чи поділ спадкового майна може бути здійснений у нотаріуса відразу, під час отримання кожним із спадкоємців свідоцтва про право на спадщину, шляхом укладення відповідного договору між спадкоємцями.

Якщо між ними не досягнуто згоди, то виділ чи поділ спадкового майна відбувається за рішенням суду.

Статья 1279 ГК Украины. Преимущественное право отдельных наследников на выделение им наследственного имущества в натуре

  1. Наследники, которые в течение не менее одного года до времени открытия наследства проживали вместе с наследодателем одной семьей, имеют преимущественное право перед другими наследниками на выделение им в натуре предметов обычной домашней обстановки и обихода в размере доли в наследстве, которая им принадлежит.
  2. Наследники, которые вместе с наследодателем были совладельцами имущества, имеют преимущественное право перед другими наследниками на выделение им в натуре этого имущества, в пределах их доли в наследстве, если это не нарушает интересы других наследников, имеющих существенное значение.

У цій статті, яка за змістом є продовженням ч. 2 ст. 1278 ЦК, законодавець визначає переважне право окремих спадкоємців на виділ саме їм спадкового майна у натурі.

Це право отримують особи, які протягом не менш одного року до часу відкриття спадщини проживали із спадкодавцем однією сім’єю.

Переважне право належить їм на виділ у натурі пред метів звичайної обстановки та вжитку, але лише в розмірі частки у спадщині, яка належить цим спадкоємцям.

Наприклад. Якщо до спадкової маси належать грошовий вклад, житловий будинок і меблі домашньої обстановки та вжитку і є три спадкоємця, один з яких проживав із спадкодавцем до дня смерті 20 років, то звичайно, за згодою інших спадкоємців, йому може бути виділена частка останнього у спадковому майні у натурі, а саме у вигляді предметів домашньої обстановки та вжитку, якщо він висловив таке бажання.

Однак інколи у повсякденному житті трапляється, що до предметів домашньої обстановки та вжитку належать предмети антикваріату і вартість їх може бути вища, ніж вартість всього спадкового майна. У такому разі спадщина оформляється за правилами ст. 1278 або у судовому порядку, якщо є спір.

До другої категорії осіб закон відносить спадкоємців, котрі разом із спадкодавцем були співвласниками майна. Перед іншими спадкоємцями вони мають переважне право на виділ їм у натурі спадкового майна. Такий виділ їм у натурі цього майна можливий лише у межах їх частки у спадщині. Але за умови, що вказаний виділ їх частки у спадщині не порушує інтересів ін­ших спадкоємців, які мають істотне значення.

Статья 1280 ГК Украины. Перераспределение наследства

  1. Если после истечения срока для принятия наследства и после распределения его между наследниками наследство приняли другие наследники (части вторая и третья статьи 1272 настоящего Кодекса), она подлежит перераспределению между ними.

Такие наследники имеют право требовать передачи им в натуре части имущества, которое сохранилось, или уплаты денежной компенсации.

  1. Если имущество, на которое претендует наследник, пропустивший срок для принятия наследства, перешло как выморочное к территориальной общине и сохранилось, наследник имеет право требовать его передачи в натуре. В случае его продажи наследник имеет право на денежную компенсацию.

Обязанность наследников удовлетворить требования кредиторов

Статья 1281 ГК Украины. Предъявление кредитором наследодателя требований к наследникам

  1. Наследники обязаны уведомить кредитора наследодателя об открытии наследства, если им известно о его долгах, и / или если они наследуют имущество, обремененное правами третьих лиц.
  1. Кредитору наследодателя надлежит предъявить свои требования к наследнику, который принял наследство, не позднее шести месяцев со дня получения наследником свидетельства о праве на наследство на все или часть наследственного имущества независимо от наступления срока требования.
  1. Если кредитор наследодателя не знал и не мог знать о принятии наследства или о получении наследником свидетельства о праве на наследство, он вправе предъявить свои требования к наследнику, который принял наследство в течение шести месяцев со дня, когда он узнал о принятии наследства или о получении наследником свидетельства о праве на наследство.
  1. Кредитор наследодателя, который не предъявил требования к наследникам, принявшим наследство, в сроки, установленные частями второй и третьей настоящей статьи, лишается права требования.

Якщо у спадкодавця за життя були борги і про них стало відомо його спадкоємцям, то обов’язок повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини після смерті останнього законом покладається на спадкоємців.

Якщо ж кредитору особисто стане відомо про відкриття спадщини після смерті спадкодавця (боржника), він має пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги, але в межах 6 місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини.

Інколи, незалежно від обставин, кредитор не знає і не може знати про відкриття спадщини після смерті боржника (спадкодавця). У такому випадку кредитор має право протягом шести місяців від дня настання строку вимоги пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину.

Згідно постанови Верховного Суду у справі № №640/6274/16-ц від 18 вересня 2019 року при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

— чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в чч.2 та 3 ст.1282 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч.4 ст.1281 ЦК кредитор позбавляється права вимоги;

— коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

При дотриманні кредитором строків, визначених у ст.1282 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини).

При доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК.

Таким чином, кредитор як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлого, прийняв після нього спадщину та вартість успадкованого майна.

Сплив визначених ст. 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі №14-53цс18. Аналогічні правові висновки також містяться в Постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року в справі №6-2962цс16, в постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року №6-33цс15 та в постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2018 року №14-53 цс 18.

Враховуючи наведені норми та обставини справи, встановлені судом, суд приходить до висновку, що шестимісячний строк для пред`явлення позивачем вимог до спадкоємців боржника, встановлений ст.1281 ЦК України, минув на момент звернення із даним позовом до суду.

Оскільки кредитор пред`явив свої вимоги до спадкоємців з порушенням строків, встановлених ст.1281 ЦК України, які є присічними, що згідно з ч. 4 даної статті позбавляє його права вимоги до відповідачів.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті входять до складу спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268, частини першої статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна.

У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Звертаючись із позовом до ОСОБА_1 як до спадкоємця ОСОБА_2 , позивач мав довести, що спадкоємцем всього отриманого у спадщину майна є саме відповідач.

Вказане відповідає висновку Верховного Суду, що висловлений у його постанові від 28 листопада 2018 року, у справі № 332/2936/16-ц.

Поняття «строк пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність».

Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред’явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред’явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц).

Статья 1282 ГК Украины. Обязанность наследников удовлетворить требования кредитора

  1. Наследники обязаны удовлетворить требования кредитора полностью, но в пределах стоимости имущества, полученного по наследству. Каждый из наследников обязан удовлетворить требования кредитора лично, в размере, соответствующем его доле в наследстве.
  2. Требования кредитора наследники обязаны удовлетворить путем однократного платежа, если договоренностью между наследниками и кредитором иное не установлено.

В случае отказа от одноразового платежа суд по иску кредитора обращает взыскание на имущество, которое было передано наследникам в натуре.

Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора  повністю, але у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо інше не встановлено до­мовленістю між спадкоємцями та кредитором. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, передане спадкоємцям у натурі, і креди­тор вправі вимагати стягнення боргу з майна спадкодавця.

Охрана наследственного имущества и управление наследством

Статья 1283 ГК Украины. Охрана наследственного имущества

  1. Охрана наследственного имущества осуществляется в интересах наследников, отказополучателей и кредиторов наследодателя с целью сохранения его до принятия наследства наследниками или вступления в законную силу решения суда о признании наследства выморочным.
  1. Нотариус или в сельских населенных пунктах — уполномоченное на это должностное лицо соответствующего органа местного самоуправления по месту открытия наследства по заявлению наследников или по сообщению предприятий, учреждений, организаций, граждан, или на основании решения суда об объявлении физического лица умершим или по своей собственной инициативе принимает меры к охране наследственного имущества.
  1. Охрана наследственного имущества продолжается до истечения срока, установленного для принятия наследства, или вступления в законную силу решения суда о признании наследства выморочным.

Лица или органы, принимают меры по охране наследственного имущества, вправе заключать договоры с третьими лицами, направленные на обеспечение охраны наследственного имущества.

  1. Расходы на охрану наследственного имущества возмещаются наследниками в соответствии с их долей в наследстве, а в случае признания наследства выморочным — органом местного самоуправления, от имени территориальной общины, которая осуществляет право собственности по наследству, которое признано выморочным.

Охорона спадкового майна — це його зберігання до прийняття спадщини спадкоємцями, як за законом, так і за заповітом, підтримання у належному стані тощо.

Заходи до охорони спадкового майна можуть здійснюватися:

—   нотаріусом, за місцем відкриття спадщини, а у населених пунктах, де нотаріуса немає, відповідними органами місцевого гпмоврядування з власної ініціативи або за заявою спадкоємців;

—   виконавцем заповіту, коли спадкування здійснюється за заповітом або одночасно і за законом, і за заповітом;

—   іншою особою, призначеною спадкоємцями за законом, яка вживатиме заходів щодо охорони частини спадщини, яка спадкується за законом.

Статья 1284 ГК Украины. Охрана наследственного имущества исполнителем завещания

  1. Если наследование осуществляется не только по завещанию, но и по закону, исполнитель завещания, которого назначил наследодатель, принимает меры по охране всего наследства.
  2. Наследники по закону имеют право назначить другое лицо, которое будет принимать меры по охране части наследства, которое наследуется по закону.

Статья 1285 ГК Украины. Управление наследством

  1. Если в составе наследства имеется имущество, требующее содержания, ухода, совершение других фактических или юридических действий для поддержания его в надлежащем состоянии, нотариус, а в населенных пунктах, где нет нотариуса, — соответствующий орган местного самоуправления, в случае отсутствия наследников или исполнителя завещания заключают договор на управление наследством с другим лицом.

В случае отсутствия наследников или исполнителя завещания лицом, которое управляет наследством, в состав которого входит земельный участок, является сельский, поселковый, городской совет по местонахождению такого земельного участка.

  1. Лицо, которое управляет наследством, имеет право на совершение любых необходимых действий, направленных на сохранение наследства до появления наследников или до принятия наследства.
  2. Лицо, которое управляет наследством, имеет право на плату за выполнение своих полномочий.