Выморочность наследства (ст. 1277 ГК Украины)

  1. В случае отсутствия наследников по завещанию и по закону, устранения их от права на наследование, непринятия ими наследства, а также отказа от его принятия орган местного самоуправления по месту открытия наследства, а если в состав наследства входит недвижимое имущество – по его местонахождению, обязан подать в суд заявление о признании наследства выморочным.

В случае если на объекте недвижимого имущества на момент открытия наследства находится движимое имущество, входящее в состав наследства, такое движимое имущество переходит в собственность территориальной общины, которой передано недвижимое имущество.

Заявление о признании наследства выморочным может также быть подано кредитором наследодателя, а если в состав наследства входят земельные участки сельскохозяйственного назначения – владельцами или пользователями смежных земельных участков. В таком случае суд привлекает к рассмотрению дела органы местного самоуправления по месту открытия наследства и / или по местонахождению недвижимого имущества, входящего в состав наследства.

Лица, имеющие право или обязанность подавать заявление о признании наследства выморочным, имеют право на получение информации из Наследственного реестра о заведенном наследственном деле и выданном свидетельстве о праве на наследство.

  1. Заявление о признании наследства выморочным подается по истечении одного года со времени открытия наследства.
  2. Наследство, признанное судом выморочным, переходит в собственность территориальной общины по месту открытия наследства, а недвижимое имущество – по его местонахождению.
  1. Территориальная община, которая стала владельцем выморочного имущества, обязана удовлетворить требования кредиторов наследодателя, заявленные в соответствии со статьей 1231 настоящего Кодекса. Если собственниками выморочного имущества стали несколько территориальных общин, требования кредиторов наследодателя удовлетворяются территориальными общинами пропорционально стоимости выморочного имущества, приобретенного в собственность каждой из них.
  1. Наследство, не принятое наследниками, охраняется до признания его выморочным соответствии со статьей 1283 настоящего Кодекса.

У постанові Верховного Суду від  08 жовтня 2020 року у справі № 671/1064/18, суд вказав, що установивши, що спадщина після смерті відкрилася до набрання чинності ЦК України (1 січня 2004 року), суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви Волочиської міської ради, оскільки до цих правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме: ЦК УРСР, яким не передбачалася можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов’язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування.

ВС підкреслив, що правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскільки після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, то відповідно до статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства перейшло до держави.

Раздел и перераспределение наследства между наследниками

Статья 1278 ГК Украины. Раздел наследства между наследниками

  1. Доли каждого наследника в наследстве являются равными, если наследодатель в завещании сам не распределил наследство между ними.
  2. Каждый из наследников имеет право на выдел его доли в натуре.

Після визначення розміру часток кожного спадкоємця кожен з них має право на виділ його частки у натурі.

Такий виділ може бути здійснений спадкоємцями за взаємною згодою шляхом укладення договору або (у разі наявності спору) в судовому порядку.

Якщо ж неможливо виділити частку спадкоємця у натурі, то спадкове майно передається одному із спадкоємців, а іншим — відповідна грошова компенсація.

Такий виділ чи поділ спадкового майна може бути здійснений у нотаріуса відразу, під час отримання кожним із спадкоємців свідоцтва про право на спадщину, шляхом укладення відповідного договору між спадкоємцями.

Якщо між ними не досягнуто згоди, то виділ чи поділ спадкового майна відбувається за рішенням суду.

Статья 1279 ГК Украины. Преимущественное право отдельных наследников на выделение им наследственного имущества в натуре

  1. Наследники, которые в течение не менее одного года до времени открытия наследства проживали вместе с наследодателем одной семьей, имеют преимущественное право перед другими наследниками на выделение им в натуре предметов обычной домашней обстановки и обихода в размере доли в наследстве, которая им принадлежит.
  2. Наследники, которые вместе с наследодателем были совладельцами имущества, имеют преимущественное право перед другими наследниками на выделение им в натуре этого имущества, в пределах их доли в наследстве, если это не нарушает интересы других наследников, имеющих существенное значение.

У цій статті, яка за змістом є продовженням ч. 2 ст. 1278 ЦК, законодавець визначає переважне право окремих спадкоємців на виділ саме їм спадкового майна у натурі.

Це право отримують особи, які протягом не менш одного року до часу відкриття спадщини проживали із спадкодавцем однією сім’єю.

Переважне право належить їм на виділ у натурі пред метів звичайної обстановки та вжитку, але лише в розмірі частки у спадщині, яка належить цим спадкоємцям.

Наприклад. Якщо до спадкової маси належать грошовий вклад, житловий будинок і меблі домашньої обстановки та вжитку і є три спадкоємця, один з яких проживав із спадкодавцем до дня смерті 20 років, то звичайно, за згодою інших спадкоємців, йому може бути виділена частка останнього у спадковому майні у натурі, а саме у вигляді предметів домашньої обстановки та вжитку, якщо він висловив таке бажання.

Однак інколи у повсякденному житті трапляється, що до предметів домашньої обстановки та вжитку належать предмети антикваріату і вартість їх може бути вища, ніж вартість всього спадкового майна. У такому разі спадщина оформляється за правилами ст. 1278 або у судовому порядку, якщо є спір.

До другої категорії осіб закон відносить спадкоємців, котрі разом із спадкодавцем були співвласниками майна. Перед іншими спадкоємцями вони мають переважне право на виділ їм у натурі спадкового майна. Такий виділ їм у натурі цього майна можливий лише у межах їх частки у спадщині. Але за умови, що вказаний виділ їх частки у спадщині не порушує інтересів ін­ших спадкоємців, які мають істотне значення.

Статья 1280 ГК Украины. Перераспределение наследства

  1. Если после истечения срока для принятия наследства и после распределения его между наследниками наследство приняли другие наследники (части вторая и третья статьи 1272 настоящего Кодекса), она подлежит перераспределению между ними.

Такие наследники имеют право требовать передачи им в натуре части имущества, которое сохранилось, или уплаты денежной компенсации.

  1. Если имущество, на которое претендует наследник, пропустивший срок для принятия наследства, перешло как выморочное к территориальной общине и сохранилось, наследник имеет право требовать его передачи в натуре. В случае его продажи наследник имеет право на денежную компенсацию.

Обязанность наследников удовлетворить требования кредиторов

Статья 1281 ГК Украины. Предъявление кредитором наследодателя требований к наследникам

  1. Наследники обязаны уведомить кредитора наследодателя об открытии наследства, если им известно о его долгах, и / или если они наследуют имущество, обремененное правами третьих лиц.
  1. Кредитору наследодателя надлежит предъявить свои требования к наследнику, который принял наследство, не позднее шести месяцев со дня получения наследником свидетельства о праве на наследство на все или часть наследственного имущества независимо от наступления срока требования.
  1. Если кредитор наследодателя не знал и не мог знать о принятии наследства или о получении наследником свидетельства о праве на наследство, он вправе предъявить свои требования к наследнику, который принял наследство в течение шести месяцев со дня, когда он узнал о принятии наследства или о получении наследником свидетельства о праве на наследство.
  1. Кредитор наследодателя, который не предъявил требования к наследникам, принявшим наследство, в сроки, установленные частями второй и третьей настоящей статьи, лишается права требования.

Якщо у спадкодавця за життя були борги і про них стало відомо його спадкоємцям, то обов’язок повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини після смерті останнього законом покладається на спадкоємців.

Якщо ж кредитору особисто стане відомо про відкриття спадщини після смерті спадкодавця (боржника), він має пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги, але в межах 6 місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини.

Інколи, незалежно від обставин, кредитор не знає і не може знати про відкриття спадщини після смерті боржника (спадкодавця). У такому випадку кредитор має право протягом шести місяців від дня настання строку вимоги пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину.

Згідно постанови Верховного Суду у справі № №640/6274/16-ц від 18 вересня 2019 року при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

– чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в чч.2 та 3 ст.1282 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч.4 ст.1281 ЦК кредитор позбавляється права вимоги;

– коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

При дотриманні кредитором строків, визначених у ст.1282 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини).

При доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК.

Таким чином, кредитор як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлого, прийняв після нього спадщину та вартість успадкованого майна.

Сплив визначених ст. 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі №14-53цс18. Аналогічні правові висновки також містяться в Постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року в справі №6-2962цс16, в постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року №6-33цс15 та в постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2018 року №14-53 цс 18.

Враховуючи наведені норми та обставини справи, встановлені судом, суд приходить до висновку, що шестимісячний строк для пред`явлення позивачем вимог до спадкоємців боржника, встановлений ст.1281 ЦК України, минув на момент звернення із даним позовом до суду.

Оскільки кредитор пред`явив свої вимоги до спадкоємців з порушенням строків, встановлених ст.1281 ЦК України, які є присічними, що згідно з ч. 4 даної статті позбавляє його права вимоги до відповідачів.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті входять до складу спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268, частини першої статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна.

У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Звертаючись із позовом до ОСОБА_1 як до спадкоємця ОСОБА_2 , позивач мав довести, що спадкоємцем всього отриманого у спадщину майна є саме відповідач.

Вказане відповідає висновку Верховного Суду, що висловлений у його постанові від 28 листопада 2018 року, у справі № 332/2936/16-ц.

Поняття «строк пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність».

Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред’явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред’явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц).

Статья 1282 ГК Украины. Обязанность наследников удовлетворить требования кредитора

  1. Наследники обязаны удовлетворить требования кредитора полностью, но в пределах стоимости имущества, полученного по наследству. Каждый из наследников обязан удовлетворить требования кредитора лично, в размере, соответствующем его доле в наследстве.
  2. Требования кредитора наследники обязаны удовлетворить путем однократного платежа, если договоренностью между наследниками и кредитором иное не установлено.

В случае отказа от одноразового платежа суд по иску кредитора обращает взыскание на имущество, которое было передано наследникам в натуре.

Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора  повністю, але у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо інше не встановлено до­мовленістю між спадкоємцями та кредитором. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, передане спадкоємцям у натурі, і креди­тор вправі вимагати стягнення боргу з майна спадкодавця.