Подборка постановлений Верховного Суда касаемо взыскания алиментов: судебная практика

1. Мінімальний розмір аліментів не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує.

Відповідач не надав суду достатніх доказів важкого матеріального становища. Той факт, що він не працює та на його утриманні перебуває непрацездатна матір, не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняє його від обов’язку утримувати до досягнення повноліття дитину, батьком якої він є. Тому доводи касаційної скарги в частині визначення розміру аліментів не заслуговують на увагу.

(Постанова Верховного Суду у справі № 461/4936/16 від 31.10.2018)

2. Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, а є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення
аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості.

(постанова Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 682/3112/18 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/88376289) .

3. Відсутність офіційного працевлаштування та наявність інших утриманців не звільняє від обов’язку сплачувати мінімальні аліменти.

Той факт, що відповідач офіційно не працевлаштований і має на утриманні двох малолітніх дітей, не звільняє його від обов’язку забезпечувати належне утримання свого неповнолітнього сина та сплачувати аліменти у мінімальному розмірі, визначеному законом

(постанова Верховного Суду від 07.11.2017 у справі № 355/511/17, від 15 травня 2018 у справі № 234/6207/17)

4. Сама по собі, без інших додаткових підстав, зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів.

(Постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37401891, постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82857515).

5. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Згідно з частиною другою статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

ВС зауважив, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що судами при визначенні розміру аліментів не враховано його матеріальне становище ВС визнав необґрунтованими, оскільки суди попередніх інстанцій при ухваленні рішення про стягнення аліментів, керувались інтересами дитини, яка має право на достойний рівень матеріального забезпечення.

(постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 755/14148/18).

6. Тимчасове безробіття заявника не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, враховуючи, що платник аліментів є працездатною, здоровою людиною. Суд касаційної інстанції зауважив, що сплата аліментів позивачем, який має вищу освіту та проживає у м. Львові, у розмірі 1 600 грн. щомісячно не є надмірним тягарем для позивача, а його зменшення не відповідає інтересам дитини.

(постанова від 23.01.2019 у справі № 464/3480/17-ц).

7. Проценти за розміщення коштів на депозитних рахунках є доходом від майна тому вони враховуються при нарахуванні аліментів.

(постанова Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84182492).

8. Повна або часткова компенсація додаткових витрат на дітей забезпечується із урахуванням матеріального становища батьків.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додатковівитрати, суди повинні враховувати, якою мірою кожен із батькі взобов’язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дає змогу забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

( постанова Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 127/16614/15-ц http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72489694).

Постанова Верховного Суду:

1) від 08 травня 2018 року у справі № 272/118/17-ц (провадження № 61-13311св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73902406

2) від 10 травня 2018 року у справі № 2-1161/2011 (провадження № 61-15690св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74121043;

3) від 16 травня 2018 року у справі № 666/5055/15-ц (провадження № 61-6827св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74309677;

4) від 26 вересня 2018 року у справі № 759/328/17 (провадження № 61-1264св17) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77068054.

9. Витрати на навчання дітей, після досягнення ними повноліття покладаються на обох батьків незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

(постанова Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 208/3075/16 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72489489.

Аналогічна позиція сформульована у постановах Верховного Суду:

1) від 21 березня 2018 року у справі № 308/2268/16-ц (провадження № 61-9486св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73304745;

2) від 01 серпня 2018 року у справі № 539/2580/16-ц (провадження № 61-20377св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75690586;

3) від 12 вересня 2018 року у справі № 350/326/17-ц (провадження № 61-15310св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76502954;

4) від 10 жовтня 2018 року у справі № 216/3757/16-ц (провадження № 61-16217св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77285690;

5) від 05 грудня 2018 року у справі № 701/699/16-ц (провадження № 61-20608св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78428254.

10. Стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, припиняються у зв’язку з закінченням навчання чи відрахуванням з навчальногозакладу, але не у зв’язку з канікулами.

(постанова Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 346/103/17 (провадження http://reyestr.court.gov.ua/Review/79516702).

11. Розрахунок пені за аліментами.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов’язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені — 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.

(постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 333/6020/16-ц від 3 квітня 2019 року).

12. Порядок оскарження розрахунку заборгованості аліментів.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки скаржник звернувся до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, така скарга має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

(Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 201/10328/16-ц від 29 серпня 2018) .

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *